Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Дом у дороги

  • 1 дом далеко отстоит от дороги

    Универсальный русско-английский словарь > дом далеко отстоит от дороги

  • 2 дом находится вдали от дороги

    Универсальный русско-английский словарь > дом находится вдали от дороги

  • 3 дом около главной дороги

    Универсальный русско-английский словарь > дом около главной дороги

  • 4 дом стоял в двух шагах от дороги

    Универсальный русско-английский словарь > дом стоял в двух шагах от дороги

  • 5 дом у главной дороги

    Универсальный русско-английский словарь > дом у главной дороги

  • 6 дом стоит далеко от дороги

    Универсальный русско-немецкий словарь > дом стоит далеко от дороги

  • 7 дом стоит несколько в стороне от дороги

    Универсальный русско-немецкий словарь > дом стоит несколько в стороне от дороги

  • 8 дорога

    route f; chemin m; ( путешествие) voyage m

    дом у дорогиmaison f au bord de la route

    * * *
    ж.
    1) chemin m; route f; voie f ( путь)

    подвесна́я (кана́тная) доро́га — téléphérique m, transporteurs m pl aériens

    шоссе́йная доро́га — chaussée f; route empierrée, route pavée ( мощёная); route asphaltée ( асфальтированная)

    больша́я, столбова́я доро́га — grande route

    просёлочная доро́га — chemin communal ( или vicinal), chemin de traverse

    то́рная доро́га прям., перен.chemin battu

    сби́ться с доро́ги — faire fausse route; se perdre, s'égarer, se fourvoyer (тж. перен.)

    идти́ прямо́й доро́гой — aller (ê.) tout droit

    сверну́ть с доро́ги — prendre à gauche, à droite

    вы́йти на доро́гу — sortir (ê.) sur le chemin

    вы́вести на доро́гу — mettre qn sur le bon chemin

    идти́ свое́й доро́гой прям., перен. — aller son chemin; aller son petit bonhomme de chemin (тк. перен.)

    2) ( путешествие) route f; voyage m

    на, в доро́гу — pour le voyage

    отпра́виться, пусти́ться в доро́гу — se mettre en route

    в доро́гу! — en route!

    написа́ть с доро́ги — écrire en cours de route

    доро́гу! — gare!

    да́йте мне доро́гу! — laissez-moi passer!

    дать, уступи́ть доро́гу кому́-либо — laisser passer qn, livrer passage à qn; faire place (à qn)

    пробива́ть себе́ доро́гу — se frayer passage; перен. faire son chemin

    ••

    желе́зная доро́га — chemin de fer, voie ferrée

    стоя́ть на доро́ге, стоя́ть поперёк доро́ги кому́-либо — se trouver sur le chemin de qn

    перейти́, перебежа́ть доро́гу кому́-либо — couper l'herbe sous le pied a qn

    дать доро́гу молодёжи — faire place aux jeunes

    на полови́не доро́ги — à mi-chemin

    по доро́ге ( попутно) — chemin faisant

    мне с ва́ми по доро́ге — je vais du même côté que vous

    туда́ ему́ и доро́га разг. — il n'a que ce qu'il mérite; il n'aura que son dû

    ска́тертью доро́га! разг.прибл. bonne route et bon vent!, la voie est libre!

    * * *
    n

    Dictionnaire russe-français universel > дорога

  • 9 путь

    1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];
    2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;
    3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;
    4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.
    * * *
    шлях, род. шля́ху и шляху́, путь, -ті́ (ж.); ( дорога) доро́га; ( железнодорожный) ко́лія

    Русско-украинский словарь > путь

  • 10 дорога

    сущ.
    1. road; 2. way; 3. journey
    Русское существительное дорога называет как направление движения, место, по которому происходит передвижение, время продвижения в дороге, так и специально оборудованное место для транспорта. Английские эквиваленты различают эти аспекты, разные слова обозначают оборудованную для езды дорогу и само движение, его направление.
    1. road — дорога, мостовая (узкая полоса земли, предназначенная для передвижения, может использоваться метафорически): a country road — проселочная дорога/грунтовая дорога; a dirt road — грунтовая дорога; a high road — широкая дорога/шоссе; the main road — магистраль; road traffic — уличное движение/путь сообщения; road safety безопасность движения; a road accident — дорожная авария/несчастный случай на дороге; to send goods by road — перевозить товары по шоссе; to be on the road — быть в пути; to cross the road — переходить дорогу/переходить улицу; to be on the right road — быть на правильном пути/идти но правильной дороге We went by road. — Мы ехали по дороге. Не lives across the road. — Он живет через дорогу от нас. Не took the road to Kent. — Он поехал по дороге в Кент. All roads leading into the village are flooded. — Все дороги к селению затоплены./Все подъезды к деревне затоплены. Не was driving on the wrong side of the road. — Он ехал по встречной полосе дороги. Не pushed me to the side of the road. — Он столкнул меня на обочину дороги. The cat suddenly ran into the middle of the road. — Неожиданно на середину дороги выбежал кот. The children have to cross a busy road to get to school. — Детям приходится переходить оживленную дорогу, чтобы попасть в школу. I've lived on this road for twenty years. — Я на этой дороге живу уже двадцать лет. Are we on the right road? — Мы правильно идем?/Это правильная дорога?/Мы иа правильном пути? Не is on the road to recovery. Он на пути к выздоровлению./Он поправляется. Let's have one for the road. — Давай выпьем на дорожку/Выпьем на посошок. Get out of the road! — Прочь с дороги!/Убирайся!
    2. way — дорога, путь (расстояние или направление, которое надо пройти; место, по которому надо идти для достижения цели; путь следования; пребывание в пути; средство для достижения какой-либо цели): a long way — длинная дорога/длинный путь; the shortest way — кратчайшая дорога/кратчайший путь; all the way — вся дорога; half the way — половина пути; a way of life — жизненный путь/образ жизни; on the way home — по пути домой/по дороге домой; a long way from here — далеко отсюда; to ask (to show) the way to the station — спросить (показать) дорогу на вокзал/спросить (показать), как пройти на станцию; to take this (that) way — пойти по этой (той) дороге; to take the shortest way — пойти самой короткой дорогой; to lose one's way — заблудиться; to stand in the way — стоять на пути/мешать; to get out of the way — уйти с дороги/не мешать I don't think it is the right way. — He думаю, что это правильная дорога./Я думаю, мы идем не по тому пути. This is the way to the Eiffel Tower. — Эта дорога ведет к Эйфелевой башне. Please, would you show me the way to the centre? — He покажете ли вы мне, как пройти в центр города? Did he know the way to your house from here? — Он знает, как пройти отсюда к вашему дому?/Он знает дорогу отсюда к вашему дому? The tourists lost their way and had to ask for directions. — Туристы заблудились, и им пришлось спрашивать, как им идти./Туристы потеряли дорогу, и им пришлось спрашивать, как им идти. The bathroom is this way. — Ванная здесь. This way, please. — Идите сюда, пожалуйста. Look both ways before crossing the road. — Посмотрите в обе стороны прежде, чем пересекать дорогу. The car was going the wrong way. — Машина шла в неверном направлении/не в том направлении. This is a one-way street. — На этой улице одностороннее движение. There was still a little way to go. — Нам надо было еще пройти некоторое расстояние. Have you come all this way just to see me? — Вы прошли все это расстояние, просто чтобы повидать меня? I missed the last bus and had to walk all the way home. — Я опоздал на последний автобус, и мне пришлось проделать весь путь домой пешком. Ben will be on his way to Denmark tonight. — Сегодня вечером Бен будет на пути в Данию. I should be on my way now. — Мне уже пора идти. Can we stop at the supermarket along the way? — Мы можем по пути заехать в супермаркет? The house is on my way, so I'll call by. — Этот дом мне по пути, я зайду туда. Are you going my way? — Вы идете со мной?/Нам с вами по дороге? Don't bother picking mc up, it is really out of your way. — He беспокойтесь и не заезжайте за мной, вам это не по пути.
    3. journey — дорога, поездка, путь (переезд с одного места па другое, особенно, если оно находится на большом расстоянии; время нахождения в пути): life journey — жизненный путь/жизнь The return journey costs about $100. — Билет туда и обратно стоит примерно сто долларов. It is a two day's journey from here. — Туда ехать два дня./Это в двух днях пути отсюда. A happy journey to you! — Счастливого пути! We had a long journey ahead of us. — Нам предстоял длинный путь. Our parents wished us a safe journey as we drove away. — Когда мы отъезжали, наши родители пожелали нам счастливого пути. It is a seven-hour journey to Boston from here. — Отсюда до Бостона семь часов езды./Дорога отсюда до Бостона занимает семь часов. Не makes a journey to Moscow three times a year. — Он ездит в Москву три раза в год.

    Русско-английский объяснительный словарь > дорога

  • 11 с

    з; з-над
    * * *
    (с, со) предлог
    1) с род. з (каго-чаго), са (каго-чаго) (при этом са употребляется перед словами, начинающимися с двух или более согласных, если первая из них с, з, ж, м, ш)
    кроме того, в значении «с такого-то времени», «по причине чего-либо», «по случаю чего-либо» переводится ещё предлогом ад (чаго)

    прийти с работы (со службы, с собрания) — прыйсці з работы (са службы, са сходу)

    2) с вин. з (каго-што), са (каго-што) (при этом са употребляется перед словами, начинающимися с двух или более согласных, если первая из них с, з, ж, м, ш)
    кроме того, в значении «приблизительно», «около», «почти» переводится ещё предлогами каля (чаго), пад (што)

    собралось человек с десять — сабралася чалавек з дзесяць (каля дзесяці, пад дзесяць)

    3) с твор. з (кім-чым), са (кім-чым) (при этом са употребляется перед словами, начинающимися с двух или более согласных, если первая из них с, з, ж, м, ш)
    кроме того, в значении «при посредстве кого-чего-либо» переводится ещё конструкциями без предлога

    Русско-белорусский словарь > с

  • 12 бегать

    гл.
    Различные виды бега в русском языке передаются главным образом словосочетаниями с глаголом бежать, в отличие от английского языка, где они передаются разными словами.
    1. to run — бегать, бежать ( в спешке или догоняя кого-либо): to run fast (slowly, as hard as one can, like a deer) — бегать быстро (медленно, изо всех сил, как олень); to run down a hill — сбежать с холма; to run up and down the street — бегать взад и вперед по улице. You'd better run or you'll miss the train. — Беги, а то опоздаешь на поезд. She was so upset that she ran upstairs and threw herself on the bed. — Она была так расстроена, что побежала к себе наверх и бросилась на кровать. Emmy's sister came running out of the store shouting: «Stop! Thief.» — Сестра Эммы выбежала из магазина, крича: «Вор, держите его!» This dog ran out right in front of my car. — Эта собака выскочила прямо перед моей машиной. Just running for the bus left me out of breath. — Я всего лишь немного пробежала, догоняя автобус, и совсем выдохлась. When he realized he had been seen the robber ran off in the direction of the underground. — Когда грабитель понял, что его заметили, он бросился бежать к станции метро. A group of fans were running after the goalkeeper screaming. — Группа болельщиков с громким криком бежала за вратарем.
    2. to dash — бегать, бежать, сбегать, броситься бежать, промчаться, пронестись (побежать очень быстро, но на короткое расстояние, особенно, если надо что-либо срочно сделать): Не dashed to the door. — Он бросился к двери. Не dashed past us on his bike. — Он пронесся мимо нас на велосиледе./Он промчался мимо нас на велосипеде. I'll have to dash. — Мне надо бежать. I'm just to dash to the market. — Я только сбегаю на рынок. Не dashed forward and pulled the child away from the edge of the road. — Он бросился вперед и оттолкнул ребенка от края дороги. I'm exhausted — I have spent the whole day dashing around looking for Christmas presents. — Я совсем без сил, весь день бегала по магазинам в поисках рождественских подарков.
    3. to dart — бегать, бежать, убежать, сорваться с места, метнуться, улететь, уплыть, ринуться, промчаться (резко неожиданно побежать, обычно с указанием направления): to dart back — ринуться назад; to dart through the forest — промчаться по лесу; to dart aside — метнуться в сторону; to dart forward — рвануться вперед; to dart across the street — быстро перебежать улицу. When she saw me she darted back into the kitchen as if she was trying to hide. — Увидев меня, она метнулась в кухню, как будто хотела спрятаться. Hearing the hunter's steps the deer darted across the field into the grove. — Услышав шаги охотника, олени сорвались с места и, промчавшись по полю, скрылись в роще.
    4. to tear — бегать, бежать, быстро бежать, бежать без оглядки, нестись, мчаться ( не разбирая дороги из-за большой спешки): Benny tore past, shouting something about being late for work. — Бенни промчался мимо, крича что-то о том, что он опаздывает на работу. A masked man came tearing out of the bank and jumped into the waiting саг. — Человек в маске выскочил из банка и прыгнул в ожидавшую его машину./ Человек в маске впопыхах выбежал из банка и прыгнул в ожидавшую его машину. As soon as she heard the news she tore off to tell her friends about it. — Как только она услышала новости, она бросилась бежать, чтобы рассказать об этом своим друзьям.
    5. to charge — бежать ( нацелившись), мчаться ( особенно для нападения па кого-либо): Police charged at the demonstrators. — Полиция набросилась на демонстрантов. Не lowered his head like a bull above to charge. — Он нагнул голову как бык, готовый к нападению. «Sorry, I can't stay» muttered Jill, as she charged off down the corridor. — «Простите, я не могу задержаться», крикнула Джилл, проносясь по коридору./«Простите, я не могу задержаться», крикнула Джилл и ринулась вдоль по коридору.
    6. to sprint — бегать, бежать, бежать изо всех сил ( на короткое расстояние): I began to sprint — I was not going to let him catch me. — Я пустился бежать изо всех сил — я не хотел, чтобы он поймал меня. As the train started up I sprinted along the platform and managed to leap aboard just in time. — Поезд тронулся, я помчался по перрону, и мне удалось вскочить в вагон./Увидев, что поезд тронулся, я помчался по перрону и успел вскочить в вагон.
    7. to trot — бегать, бежать, бежать трусцой (размеренно, не очень быстро мелкими шажками): The dog trotted along. — Собака бежала рядом. The teacher walked briskly — his young students trotting obediently behind. — Учитель бодро шел впереди, а его молодые ученики бежали за ним. The old dog heard a noise and trotted off to investigate. — Старая собака услышала какой-то шум и затрусила туда, чтобы выяснить в чем дело.
    8. to bound — бегать, бежать, бежать вприпрыжку (бежать быстро, делал большие прыжки): The dog came bounding towards me. — Собака большими прыжками подскочила ко мне. Не burst through the front door and bounded up the stairs. — Он ворвался в дом через парадную дверь и большими прыжками бросился вверх по лестнице.
    9. to break into a run — бегать, бежать, пуститься бежать ( сорваться на бег после медленного шага): Suddenly two of the prisoners broke into a run, heading as fast as they could for the gap in the fence. — Неожиданно двое заключенных бросились бежать, стремясь добраться до дыры в заборе.
    10. to jog — бегать, бежать, бежать трусцой: She jogs regularly to keep fit. — Чтобы сохранить форму, она регулярно бегает трусцой. Тоnу and Sheila went jogging together every evening after work. — Тони и Шейла каждый вечер после работы бегают трусцой. The doctor said I had to jog at least three miles every day. — Врач сказал, что мне надо делать пробежку не менее трех миль каждый день.
    11. to scurry — бегать, бежать, пробежать, шмыгнуть, юркнуть (бежать мелкими быстрыми шажками, особенно спасаясь от опасности): The mouse scurried off into its hole. — Мышь юркнула в свою норку. We scurried for shelter (for the bar). — Мы кинулись под навес (в бар). The nurses were scurrying about the ward preparing everything before the doctor's inspection. — Сестры сновали по палате, готовясь к визиту врача.
    12. to scamper — бегать, бежать, карабкаться, бежать стремглав, удирать, пробегать, улепетывать, бежать играючи (бежать короткими быстрыми перебежками, особенно бегая группой): The monkeys scampered down the tree anxious to investigate what was happening on the ground. — Обезьяны спрыгивали с деревьев, чтобы выяснить, что происходит на земле. Mary raised her fist, sending all the children scampering up the stairs. — Мэри погрозила детям кулаком, а те бросились улепетывать от нее вверх по лестнице.
    13. to scuttle — бегать, бежать, удирать, поспешно убегать, драпать, отступать, убегать в беспорядке, улепетывать (бежать короткими быстрыми шажками, особенно под влиянием страха): A loud noise sent all the crabs scuttling across the sand, — Громкий шум заставил крабов быстро расползтись по песку. The woman gathered her children and scuttled indoors to hide from the soldiers. — Женщина собрала детей и быстро убежала в дом, прячась от солдат.

    Русско-английский объяснительный словарь > бегать

  • 13 лукташ

    лукташ
    Г.: лыкташ
    -ам
    1. выносить, вынести (на руках), выводить, вывести (под руку, за руку, поводком), удалить за пределы чего-л.

    Пӧрт гыч лукташ вынести из дома;

    пӧртйымач лукташ вынести из подполья;

    вӱта гыч лукташ (вольыкым) вывести из хлева (скот).

    Мый тудым йӱлышӧ танк гыч луктынам. М. Рыбаков. Я вынес его из горящего танка.

    Саван вате кыдеж гыч корка дене вӱдым луктеш. А. Волков. Жена Савы из-за перегородки выносит воду в ковшике.

    2. вытаскивать, вытащить; вынимать, вынуть; доставать, достать; извлечь из чего-л. наружу

    Помыш гыч лукташ достать из-за пазухи;

    кӱсен гыч лукташ вынуть из кармана;

    вӱд гыч лукташ вытащить из воды;

    рок йымач лукташ достать из-под земли.

    Сакар тупысо лачыжым кудаше, лаче гычше ош мераҥым лукто. С. Чавайн. Сакар снял с плеч пестерь, из пестеря вытащил белого зайца.

    Соколов ӱстел гыч папкым лукто, кагаз-влакым шергаш тӱҥале. В. Иванов. Соколов достал папки из стола и стал перебирать бумаги.

    3. выпускать, выпустить, освободить; выписать (человека), выгонять, выгнать на волю (скотину), выводить, вывести, выгонять, выгнать (технику на работу)

    Кӱтӱм лукташ выгнать стадо;

    эрыкыш лукташ выпустить на свободу;

    больнице гыч лукташ выписать из больницы;

    петырыма гыч лукташ освободить из-под стражи;

    спутникым орбитыш лукташ вывести спутник на орбиту.

    Урем капкаштым комдык почын, вате-влак вольыкыштым луктыт. Д. Орай. Раскрывая настежь ворота, женщины выгоняют свою скотину.

    Сай оза тыгай игечыште пийжымат тӱгӧ ок лук. С. Чавайн. Хороший хозяин в такую погоду и собаку на улицу не выпустит.

    4. испускать, испустить, источать, источить, издавать, издать (запах, звук), излучать, излучить (свет, тепло), выпускать, выпустить (дым, пар, жар)

    Ӱпшым лукташ испускать запах;

    шокшым лукташ излучать тепло;

    парым лукташ выпускать пар;

    тулым лукташ извлекать огонь;

    йӱкым лукташ издавать звук.

    Южышт, шӧрын возын, трупкам тӱргыктат, южышт сигарке мучаш гыч чыли тулым луктыт. Н. Лекайн. Одни, лежа на боку, дымят трубками, другие излучают слабый свет кончиками сигарок.

    Умшаж гыч шокшо южым луктын, ийым левыктынеже. О. Тыныш. Выпуская изо рта тёплый воздух, хочет растопить лёд.

    5. выводить, вывести, вести, ведя, направить куда-л.

    Бригадым пашаш лукташ вывести бригаду на работу;

    войскам авыралтма гыч лукташ вывести войска из окружения;

    йоча-влакым тӱгӧ лукташ вывести детей на улицу;

    илыш-корныш лукташ вывести на жизненный путь.

    Эрла чыла калыкым уржа тӱредаш лукташ кӱлеш. М. Рыбаков. Завтра весь народ надо вывести на жатву.

    Пӧлемыште кум омса: икте коридорыш луктеш, весе кухньыш наҥгая. А. Волков. В комнате три двери: одна ведёт в коридор, другая – на кухню.

    6. выставлять, выставить, поставить что-л. для угощения

    Чесым лукташ выставить угощение.

    Иктаж-мо кочкаш уло гын, лук, а мый пӧлемыш пурем. Н. Лекайн. Если есть что-нибудь покушать, выставь, а я пойду в комнату.

    Поро ава, сийым луктын, ӱстел йыр уна-влакым пуртен шынден. В. Косоротов. Добрая мать, выставив угощения, рассадила вокруг стола гостей.

    7. высовывать, высунуть, выставлять, выставить, выдвинуть наружу

    Вуйым лукташ высунуть голову;

    йылмым лукташ высунуть язык.

    Мланде ден кава сургалтыч, ок лий вуйым лукташат. В. Рожкин. Земля и небо содрогнулись, невозможно даже высунуть голову.

    Эрай почмо окна гыч пел капшым луктын, курык велыш онча. А. Мурзашев. Эрай, высунув из окна половину своего тела, смотрит в сторону гор.

    8. выставлять, выставить; вынуть вставленное

    Окнам лукташ выставить окно;

    омсам лукташ выставить дверь.

    Вор-влак, кӱвароҥам луктын, пӧртыш пуреныт. Воры вошли в дом, вынув половицу.

    Сравочым йомдаренам, окнам луктын пураш верештеш. Потерял ключ, придётся войти (в дом), выставив окно.

    9. добывать, добыть, извлечь из недр земли; получать, получить что-л. из чего-то

    Нефтьым лукташ добывать нефть;

    шӧртньым лукташ добывать золото;

    спиртым лукташ получать спирт.

    Уна, ончылнына могай кугу кӱ ора кия – тидым чыла кид дене лукмо. Й. Осмин. Вон, видишь, перед нами какая куча камней – всё это добыто руками.

    Яшай теле гоч смолам, скипидарым луктеш, шӱйым ышта. С. Чавайн. Яшай всю зиму добывает смолу, скипидар, вырабатывает уголь.

    10. копать, вытащить, убирать; извлекать из земли

    Ревым лукташ вытащить репу;

    кешырым лукташ убирать морковь;

    миным лукташ извлечь мину.

    Кум шагат жапыште Мичуш ятыр пареҥгым лукто. Н. Арбан. В течение трёх часов Мичуш выкопал много картошки.

    11. вытаскивать, вытащить; таща вывезти что-л. завязшее

    Машинам лукташ вытащить машину;

    возым лукташ вытащить воз.

    Лавыраште пижын шинчыше машинам шӱдыралын лукто трактор модыш пашкарлак. В. Горохов. Застрявшую в грязи машину трактор вытащил, как игрушечную палочку.

    Толашен-толашен, ушкалым лавыра гыч луктыч. Б. Данилов. С большими усилиями вытащили корову из грязи.

    12. вывозить, вывести; везя отправить за пределы чего-л.

    Терысым лукташ вывозить навоз;

    пум лукташ вывозить дрова.

    Колхозник-шамыч пасулаш ӱяҥдышым лукташ вашкат. М. Большаков. Колхозники спешат вывезти на поля удобрения.

    – Тый, Семон изай, кушко кает? – Кордонышко пу лукташ. С. Чавайн. – Ты, дядя Семон, куда едешь? – На кордон дрова вывозить.

    13. исключать, исключить; удалить из состава чего-л., вывести из числа членов какой-л. организации; уволить с работы

    Списке гыч лукташ исключить из списка;

    институт гыч лукташ исключить из института.

    Мый тыйым паша гыч луктам, заявленийым возо. Д. Орай. Я тебя увольняю с работы, пиши заявление.

    Ванькам суд деч ончыч партий гыч луктыныт. М. Шкетан. Перед судом Ваньку исключили из партии.

    14. выпускать, выпустить, издавать, издать, опубликовать (книгу, газеты и т. д.)

    Оксам лукташ выпускать деньги;

    сатум лукташ выпускать товары;

    книгам лукташ издать книгу.

    Марийланат тыгай газетым лукташ ок лий мо? К. Васин. Разве нельзя издавать такую газету и для марийцев?

    Кызыт ме вес электробритвым луктына, «Эрвий» маналтеш. Ю. Артамонов. Сейчас мы выпускаем новую электробритву, называется «Эрвий».

    15. выносить, вынести, издать; принять какое-л. решение

    Пунчалым лукташ вынести постановление;

    законым лукташ издать закон;

    приговорым лукташ вынести приговор.

    Олык нерген чыла раш. Тӱшкан каҥашыме, пунчалым лукмо. В. Чалай. В отношении лугов всё ясно. Сообща обсуждено, вынесено решение.

    Кузе шонет, Кырля шольо, тугай указым луктын кертыт вет? А. Волков. Как ты думаешь, брат Кырля, могут ведь издать такой указ?

    16. вызывать, вызвать, породить, создать, создавать, заставить появиться, возбудить

    Ӱчашымашым лукташ вызвать спор;

    нелылыкым лукташ порождать трудности;

    ӧрмашым лукташ вызвать удивление;

    ӱшаным лукташ вызвать доверие;

    шинчавӱдым лукташ вызвать слёзы.

    Молан лач тиде муро тынар шонымашым луктеш? М. Рыбаков. Почему именно эта песня вызывает столько раздумий?

    Икмыняр пуш, тыгыде толкыным луктын, вӱдӱмбалне лӱҥгалтеш. К. Васин. Несколько лодок, создавая волны, качаются на воде.

    17. заводить, завести; говорить, заговорить; петь, запеть, выводить мелодию; начать что-л.

    Мутым лукташ завести разговор;

    йомакым лукто завёл сказку;

    семым лукташ выводить мелодию;

    мурым лукташ начать песню.

    А икана ачаж-аважлан колхозыш пурымо нерген мутым лукто. П. Корнилов. А однажды он завёл разговор о вступлении в колхоз.

    Эчан ныжылгырак тошто мурым лукто. Н. Лекайн. Эчан начал нежную старинную песню.

    18. выносить, вынести, доставить, принести куда-л. (на рынок, выставку, на продажу и т. д.)

    Ужалаш лукташ вынести на продажу;

    каҥашаш лукташ вынести на обсуждение;

    конкурсыш лукташ вынести на конкурс.

    Тудо уто-ситым сурт гыч ок лук. П. Корнилов. Он не выносит сор из избы.

    Чеверлыкше пазарышке лукташ огеш кӱл, лийже ушыжо. Калыкмут. Красота не товар для базара, был бы ум.

    19. выводить, вывести, обратить, изменить, превратить из одного в другое

    Чыныш лукташ привести к истине;

    окмакыш лукташ оставить в дураках;

    ончыко лукташ вывести вперёд;

    айдемыш лукташ вывести в человека;

    передовикыш лукташ вывести в передовики.

    Тый мыйым воштылтышыш ит лук. М. Иванов. Ты меня не превращай в посмешище.

    Тудын скрипкаже марий мурым моло мур коклаште ончыл верыш лукто. С. Чавайн. Его скрипка вывела марийскую песню на первое место среди других песен.

    Айста шкенан бригадым ончыл верыш луктына. А. Асаев. Давайте выведем свою бригаду на передовое место.

    20. проявлять, проявить, выразить, выражать, показывать, показать, выказать

    Ӧрмӧ тӱсым лукташ выразить удивление;

    тӱҥшӧ койышым луктеш проявляет черты упрямства.

    Тудо шкенжым вольнан куча, торжа койышым луктеш. Н. Лекайн. Ведёт себя она вольно, проявляет грубости.

    Сайполалан уло селтлыкшым лукташ логалеш. А. Эрыкан. Сайполе приходится показывать все свои хитрости.

    21. выпускать, выпустить, распускать, распустить, дать росток

    Лышташым лукташ распускать листья;

    нерым лукташ распускать почки.

    Тудо (тополь) ужар лышташым эр шошымак луктеш. В. Иванов. Он (тополь) распускает листья ранней весной.

    Уржа озым атыланен кушкеш, вашке пучым луктеш. Й. Осмин. Озимая рожь буйно разрастается, скоро пойдёт в стебель.

    22. снимать, снять (колесо, части и т. д.); потрошить, извлекать содержимое

    Оравам лукташ снять колесо,

    кӧргым лукташ потрошить, вынуть потроха;

    поршеньым лукташ снять поршень.

    Ачый, мый вет лӱмын огыл, уто ораважым веле лукнем ыле. В. Орлов. Папа, я ведь не нарочно, хотел только лишнее колесико снять.

    Печатлыме листым машинке гыч лукто, ӧрдыжкӧ пыштыш. П. Корнилов. Она сняла с машинки отпечатанный лист, отложила в сторону.

    23. выводить, вывести, изображать, изобразить; описать в литературном произведении

    Конешне, еш илыш шотышто автор изишак чиялтен, шешкыжым торжа еҥ семын луктын. А. Волков. Конечно, в отношении семейной жизни автор переборщил немножко, сноху свою изобразил как грубого человека.

    24. выводить, вывести, изобретать, изобрести, создать (машину и т. д.), решить, прийти к заключению (о правилах, формулах, выводах и т. д.)

    Формулым лукташ вывести формулу;

    правилым лукташ вывести правила;

    лӱмым лукташ выдумать прозвище.

    Курым ден тул верч кредалын, луктын айдеме чакмам. В. Колумб. В вековой борьбе за огонь человек изобрёл огниво.

    Тый, Ачин йолташ, оксат шагалат, сандене у «теорийым» луктынат, чын вет? Я. Ялкайн. Ты, товарищ Ачин, придумал новую «теорию», потому что у тебя мало денег, так ведь?

    25. выводить, вывести; произвести на свет детёнышей (о птицах)

    Нуно муныштым ырыкташ шинчыныт, игым лукнешт. Е. Янгильдин. Они сели высиживать свои яйца, хотят вывести птенцов.

    Шырчык игым луктын гын, кыне ӱдаш йӧра. Пале. Если скворец вывел птенцов, пора сеять коноплю.

    26. выводить, вывести, создать (сорт растений, породу животных)

    У урлык уржам луктыныт вывели новый сорт ржи;

    шӧран урлык ушкалым лукмо выведена молочная порода скота;

    биолог-влак у урлык чывым луктыныт биологи вывели новую породу куриц.

    27. задавать, задать, создать, дать начало чему-л. (обычно о нежелательном)

    Пашам лукташ задать работу;

    уто сомылым лукташ создать лишние хлопоты;

    ойгым лукташ провоцировать печаль.

    Тумна, толын, мыланна пашам ок лук ыле гын, очыни, шыже йӱштӧ эр утларак витара ыле. М.-Азмекей. Если бы сова, прилетев, не задала нам работы, холодное осеннее утро совсем проняло бы нас.

    Корно... Корно... Могае тыште ойыртем! Мӧҥгыш толмо годым тайылан лиеш. Кайыме годым веле, курыкыш топкен, шӱртньылаш тыршалын, лакылам луктеш. В. Регеж-Горохов. Дороги... Дороги... Какие они разные. Возвращаешься домой – идёт под гору, уходишь из дома – идёт словно в гору и создаёт ухабины, чтобы ты спотыкался.

    28. выводить, вывести; вытравлять, вытравить; искоренить что-л.

    Осал койышым лукташ кӱлеш надо вытравить его нехорошие повадки;

    кугешнымыжым лукташ вытравить его гордость.

    Мотор Лидат деч лӱдат. Тудым изишак пӱтыралаш, аяр тӱтыражым лукташ ок лий ыле мо? М. Казаков. Боишься своей красотки Лиды? Разве нельзя было её немножко приструнить, вытравить её мутную желчь?

    29. вызволять, вызволить; помочь выйти из трудных обстоятельств

    Азап гыч лукташ вызволить из беды;

    эҥгек гыч лукташ вывести из несчастья.

    30. в сочет. с деепр. формами употребляется в роли всп. гл. для образования составных глаголов, выражает движение изнутри

    Ишкылен лукташ вышибать, вышибить.

    Ишкым ишке дене ишкылен луктыт. Калыкмут. Клин клином вышибают.

    Кучен лукташ выводить, вывести.

    Давай ушкалжым кучен луктына. Н. Лекайн. Давай выведем корову его.

    Пуртен лукташ сводить, свести.

    Рвезе калыкым частьыште вик мончаш пуртен луктыч. В. Микишкин. Молодых людей в части сразу сводили в баню.

    Шӱдырен лукташ вытащить, вытаскивать; выволочь, выволакивать.

    Мешакым шӱдырен лукташ выволочь мешок.

    Составные глаголы:

    Марийско-русский словарь > лукташ

  • 14 подъём

    м
    1. (чего-л.) Hebung f, Heben n
    2. ( в гору) Aufsteigen n, Anstieg m, Steigung f; вело Auffahrt f
    3. гимн. Stemme f, Stemmen n; Aufschwung m; Kippe f; Aufzug m
    4. (дороги, местности) Steigung f, Stieg m, Anstieg m, Ansteigung f

    подъём в вис сзади, из виса сзади махом вперёд — гимн. freier Aufschwung m vorwärts aus dem Hang rücklings und Ausholen n in den Hang rücklings

    подъём верхомгимн. Mühlaufschwung m, Spreiz-Kippaufschwung m

    подъём в крестгимн. Felgaufzug m in den Kreuzhang

    подъём вперёдгимн. Aufstemmen n; Aufschwung m rücklings vorwärts

    подъём вперёд в вис сзадигимн. Felgaufschwung m rücklings vorwärts in den Hang rücklings

    подъём вперёд в упор сзадигимн. Aufschwung m rücklings vorwärts in den Stütz rücklings

    подъём вперёд в упор угломгимн. Felgaufschwung m rücklings vorwärts in den Winkelstütz

    подъём вперёд силойгимн. Felgaufzug m

    подъём вперёд с перемахом ноги врозь в сторонугимн. Felgaufschwung m rücklings vorwärts mit Ausflanken

    подъём вперёд с перемахом ноги врозь назадгимн. Felgaufschw4ung m rücklings vorwärts mit Aufgrätschen

    подъём вперёд с поворотом на 180° — гимн. Felgaufschwung m rücklings vorwärts mit ½ Drehung

    подъём вперёд с поворотом на 360° — гимн. Felgaufschwung m rücklings vorwärts mit 1/1 Drehung

    подъём в упор силойгимн. Zugstemme f

    подъём в упор силой прямыми рукамигимн. Zugstemme f mit gestreckten Armen

    подъём двумягимн. Felgaufschwung m rücklings vorwärts

    подъём двумя в упор сзадигимн. Felgaufschwung m rücklings vorwärts in den Stütz rücklings

    подъём до подседат. атл. erste und zweite Zugphase f, Zugbewegung f

    подъём дугойгимн. Schwabenkippe f, Unterschwungkippe f

    подъём дугой в упоргимн. Unterschwungkippe f zum Rückschwung in den Stütz

    подъём дугой в упор на рукахгимн. Unterschwungkippe f zum Rückschwung in den Oberarmhang

    подъём дугой в упор угломгимн. Unterschwungkippe f in den Winkelstütz

    подъём дугой назад в стойку на руках, из виса — гимн. Unterschwungkippe f rückwärts aus dem Hang in den Handstand

    подъём дугой назад в упор на руках, из виса — гимн. Unterschwungkippe f rückwärts aus dem Hang in den Oberarmhang

    подъём дугой с поворотом кругомгимн. Unterschwungkippe f mit 'f2 Drehung

    подъём жимомфиг. gedrückte Hebung f

    подъём завёсомгимн. Knieaufschwung m

    подъём за поясфиг. Hüftenhebung f

    подъём, затяжной — lange Steigung f, langer Anstieg m

    подъём из размахиваниягимн. Ruckstemme f, Schwungstemme f

    подъём, короткий — kurze Steigung f, kurzer Anstieg m

    подъём, крутой — 1. (напр. дороги) steiler Stieg m

    2. вело steile Auffahrt f

    подъём, максимальный — Höchstanstieg m

    подъём махомгимн. Stemmaufschwung m, Schwungstemme f

    подъём махом вперёдгимн. Stemme f vorwärts

    подъём махом вперёд в упор угломгимн. Stemme f vorwärts in den Winkelstütz

    подъём махом вперёд, из виса сзади — гимн. Aufschwung m vorwärts aus dem Hang rücklings

    подъём махом вперёд, из упора на руках — гимн. Stemme f vorwärts aus dem Oberarmhang

    подъём махом вперёд с поворотом кругомгимн. Stemme f vorwärts mit 'f2 Drehung, Stützkehre f

    подъём махом вперёд с поворотом кругом и перехватомгимн. Stemme f vorwärts mit f2 Drehung und Griffwechsel

    подъём махом назадгимн. Stemme f rückwärts

    подъём махом назад в горизонтальный упоргимн. Stemme f rückwärts in die freie Stützwaage

    подъём махом назад в крестгимн. Stemme f rückwärts in den Kreuzhang

    подъём махом назад в крест угломгимн. Stemme f rückwärts in den Kreuzwinkelstütz

    подъём 'махом назад в круговой соскок бокомгимн. Stemme f rückwärts und Kreisflanke f zum Niedersprung

    подъём махом назад в круговой соскок прогнувшисьгимн. Stemme f rückwärts und Kreiswende f zum Nieder sprung

    подъём махом назад в круговой соскок угломгимн. Stemme f rückwärts und Kreiskehre f zum Niedersprung

    подъём махом назад в круг прогнувшись с поворотом кругом оберучным перехватом — гимн. Stemme f rückwärts zum Handstand und Umspringen n in den Vorschwung

    подъём махом назад в соскок лётомгимн. Stemme f rückwärts und Hecht m in den Stand

    подъём махом назад в соскок ноги врозьгимн. Stemme f rückwärts und Grätsche f in den Stand

    подъём махом назад в соскок с высоким вылетомгимн. Stemme f rückwärts und Abgang m mit hohem Flug

    подъём махом назад в соскок согнувшисьгимн. Stemme f rückwärts und Bücke f in den Stand

    подъём махом назад в соскок с поворотом на 180° — гимн. Stemme f rückwärts und Abgang m mit ½ Drehung

    подъём махом назад в соскок с поворотом на 360° — гимн. Stemme f rückwärts und Abgang m mit 1/1 Drehung

    подъём махом назад в стойку на рукахгимн. Stemme f rückwärts in den Handstand

    подъём махом назад в упор ноги врозь внегимн. Stemme f rückwärts zum freien Grätschwinkelstütz

    подъём махом назад и вход в упор сзадигимн. Stemme f rückwärts im Zwiegriff gefolgt von Kreiskehre in den Stütz rücklings

    подъём махом назад и вход одной в упор ноги врозь внегимн. Stemme j rückwärts im Zwiegriff gefolgt von Grätschkreiskehre in den Grätschwinkelstütz

    подъём махом назад, из виса различным хватом — гимн. Stemme f rückwärts aus dem Hang mit verschiedener Griffart

    подъём махом назад, из упора лёжа на нижней жерди хватом за верхнюю жердь лицом вниз — гимн. Stemme f rückwärts aus dem Liegehang

    подъём махом назад, из упора на руках — гимн. Stemme f rückwärts aus dem Oberarmhang

    подъём махом назад и перелёт углом в висгимн. Stemmaufschwung m und Drehkehre f in den Hang

    подъём махом назад и перемах ноги врозь в вис сзадигимн. Stemmaufschwung m und Vorgrätschen n in den Hang rücklings

    подъём махом назад и сальто вперёд согнувшись в упоргимн. Stemme f rückwärts und Salto m vorwärts gebückt in den Stütz, Honma m

    подъём махом назад и соскок бокомгимн. Stemmaufschwung m und Drehflanke f

    подъём махом назад с перемахом ноги врозьгимн. Stemme f rückwärts mit Durchgrätschen

    подъём махом назад с перемахом ноги врозь в упор, из упора на руках — гимн. Oberarmgrätsche f

    подъём махом назад с перемахом согнув ногигимн. Stemme f rückwärts mit Durchhocken

    подъём махом назад с перемахом согнувшисьгимн. Stemme f rückwärts mit Durchbücken

    подъём махом назад с перехватомгимн. Stemme f rückwärts mit Griffwechsel

    подъём махом назад с поворотом на 180° — гимн. Stemme f rückwärts mit ½ Drehung

    подъём махом назад с поворотом на 360° — гимн. Stemme f rückwärts mit 1/1 Drehung

    подъём назад в горизонтальный упор на прямых рукахгимн. Kreuzkippe f in die freie Stützwaage mit gestreckten Armen

    подъём назад в крестгимн. Kreuzkippe f in den Kreuzhang

    подъём назад в крест угломгимн. Kreuzkippe f in den Kreuzwinkelstütz

    подъём назад в стойку на рукахгимн. Kreuzkippe f in den Handstand

    подъём назад в упоргимн. Kreuzkippe f in den Stütz

    подъём назад в упор углом ноги врозь внегимн. Kreuzkippe f in den Grätschwinkelstütz

    подъём назад через прямые рукигимн. Kreuzkippe f mit gestreckten Armen

    подъём назад через согнутые рукигимн. Kreuzkippe f mit gebeugten Armen

    подъём переворотомгимн. Felgaufschwung m; Hüftaufschwung m vorlings rückwärts; Felge f

    подъём переворотом, большим махом — гимн. Felgaufschwung m aus dem Riesenschwung

    подъём переворотом в горизонтальный упор на прямых рукахгимн. Felgaufschwung m in die freie Stützwaage mit gestreckten Armen

    подъём переворотом в крестгимн. Felgaufschwung m in den Kreuzhang

    подъём переворотом в стойку на рукахгимн. Felgaufschwung m in den Handstand; Felge f in den Handstand, Streuli n

    подъём переворотом, из горизонтального виса спереди — гимн. Felgaufzug m aus der Hangwaage vorlings

    подъём переворотом с перемахомгимн. Felgaufschwung m mit Beinschwingen

    подъём, пологий — flacher Anstieg m

    подъём разгибомгимн. Kippe f, Kippaufschwung m

    подъём разгибом в крестгимн. Kippe f in den Kreuzhang

    подъём разгибом в седгимн. Kippe f in den Sitz

    подъём разгибом в упор, из виса — гимн. Sturzkippe f; Schwebekippe f

    подъём разгибом в упор ноги врозь внегимн. Vorgrätsch-Kippaufschwung m vorwärts; Kreuzkippe f in den Grätschwinkelstütz

    подъём разгибом в упор угломгимн. Kippe f in den Winkelstütz

    подъём разгибом, из виса — гимн. Hangkippe f, Schwebekippe f, Kippe f aus dem Hang

    подъём разгибом, из виса лёжа — гимн. Liegehangkippe f

    подъём разгибом, из размахивания в висе — гимн. Schwungkippe f

    подъём разгибом, из упора — гимн. Kippe f aus dem Stütz

    подъём разгибом, из упора на руках — гимн. Oberarmkippe f

    подъём разгибом назадгимн. Umschwung m rückwärts in den Stütz rücklings, Kippe f rücklings rückwärts

    подъём разгибом назад в упоргимн. Kreuzkippe f in den Stütz

    подъём разгибом с головыгимн. Kopfkippe f, Kopfüberschlag m

    подъём разгибом с перемахом ноги врозь назадгимн. Kippe f und Rückschwung m mit Ausgrätschen; Aufschwung m rücklings vorwärts mit Ausgrätschen

    подъём разгибом с поворотомгимн. Kippe f mit Drehung

    подъём рывкомгимн. Zugstemme f ruckhaft

    подъём с висат. атл. Ziehen n aus dem Hang

    подъём силойгимн. Kraftstemme f, Zugstemme f

    подъём силой в крестгимн. Zugstemme f in den Kreuzhang

    подъём силой в крест угломгимн. Zugstemme f in den Kreuzwinkelstütz

    подъём силой в упоргимн. Zugstemme f in den Stütz

    подъём силой в упор угломгимн. Zugstemme f in den Winkelstütz

    подъём силой, из виса — гимн. Zugstemme f aus dem Hang

    подъём силой с прямыми рукамигимн. Zugstemme f mit gestreckten Armen

    подъём силой с согнутыми рукамигимн. Zugstemme f mit gebeugten Armen

    подъём силой через крестгимн. Zugstemme f mit Seitwärtsführen der gestreckten Arme

    подъём с поворотом кругом, из виса скрестно махом вперёд — гимн. Vorschwung m mit Kreuzgriff, Schwungstemme f mit 'f2 Drehung, Drehschwungstemme f

    подъём толчкомфиг. ruckartige Hebung f

    подъём, финский — гимн. Finnenstemme f

    подъём, чешский — гимн. Tschechenstemme f, Stemmaufschwung m rücklings vor wärts

    подъём штанги на грудьUmsetzen n der Hantel auf die Brust

    подъём штанги на грудь способом «ножницы» — Umsetzen n mit Ausfall

    подъём штанги на грудь способом «разножка» — Hockeumsatz m, Umsetzen n mit Hocke

    подъём штанги с грудиStoßen n der Hantel von der Brust

    Русско-немецкий спортивный словарь > подъём

  • 15 принимать

    принять
    1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;
    2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];
    3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;
    4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;
    5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.
    * * *
    несов.; сов. - прин`ять
    1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти
    2) ( брать) бра́ти, взя́ти

    \принимать уча́стие — (в чём) бра́ти, взя́ти у́часть (в чо́му); (в ком) турбува́тися, потурбува́тися (про ко́го, за ко́го и ким)

    3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути
    4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти
    5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)
    6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе
    7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти
    8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти
    9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \принимать

    ме́ры — вжива́ти, вжи́ти за́ходів

    Русско-украинский словарь > принимать

  • 16 лук

    I
    1. угол; часть помещения, где сходятся две стены

    Пӧрт лук угол дома;

    кудывече лук угол двора;

    пӧртӧнчыл лук угол сеней.

    Лукышто тошто шкаф шинча. В. Юксерн. В углу стоит старый шкаф.

    Шеҥгел лукышто, олмышто, ужга дене леведалтше еҥым ужо. Е. Янгильдин. В заднем углу, на скамейке, он увидел человека, укрытого шубой.

    2. угол, уголок, место, где сходятся две внешние стороны предмета

    Книга лук угол книги;

    ӱстел лук угол стола.

    Вара Тоня, письмам ик лукшо гыч кучен, йӱлышӧ возак деке мийыш. В. Иванов. Потом Тоня, взяв письмо за один уголок, подошла к горящему очагу.

    Кумыл тодылтын, авай шинчажым шовыч лукшо дене ӱштеш. В. Сапаев. Растрогавшись, мама вытирает глаза уголком платка.

    3. угол, часть дома, предназначенная для чего-л., для кого-л.

    Ӱдырамаш лук женский угол (где хранятся вещи женщин);

    ончыл лук передний угол, красный угол, где находятся образа, куда сажают почётных гостей;

    коҥга лук часть дома, где готовят пищу;

    омса лук часть дома около двери.

    Шкеже ӱстембалне шинчыше самварым налын, коҥга лукыш пурыш. М. Иванов. А сама, взяв самовар со стола, пошла в запечную часть дома.

    Ончыл луклан мелын шогалын, вуйым комдык ниялтен, кумык савалтыш. Д. Орай. Встав лицом к переднему углу, погладил волосы и поклонился.

    4. перен. угол; жилище, пристанище

    Шыгыр гынат, Маша чот йывыртыш: кеч-мом ман, шке лук – шке лукак. П. Корнилов. Хотя и было тесно, но Маша очень обрадовалась: что ни говори, свой угол есть свой угол.

    (Валентина Петровнат) самырыкше годым пачер дене еҥ ӱмбалне илен коштын, вара пу баракыште лукым пуэныт. Ю. Артамонов. Валентина Петровна в молодости мыкалась на людях, жила на квартире, потом дали угол в деревянном бараке.

    5. угол; участок, какая-л. часть места, поля, леса, города, улицы и т. д

    Шудо лук участок, где косят сено;

    аҥа лук участок поля;

    мӱндыр лук дальний участок;

    тосурт участок участок древнего поселения.

    Ик лукышто шудо кодын, куралмаш гычат мемнам нальыч. В. Любимов. На одном участке осталась трава нескошенной, поэтому сняли нас даже с пахоты.

    А таче чодыран эн ир лукыш каена шордо модмым ончаш. Ю. Чавайн. А сегодня пойдём в самый отдалённый участок леса смотреть, как играют лоси.

    6. угол, отдалённая местность

    Пычкемыш лук захолустье, глушь, глухомань;

    пич лук уединённое место;

    улак лук укромное место.

    Чыла элын лук гычше толеден войска. М. Казаков. Со всех уголков страны приходили войска.

    Шукерте огыл мемнан ялнат пычкемыш лук ыле. М. Иванов. Ещё совсем недавно и наша деревня была захолустьем.

    7. дальний конец чего-л.; место пересечения улиц, полей, участков и т. д

    Пакча лук конец огорода;

    чодыра лукышто в конце леса;

    пуш лукыш шинчаш сесть на конец лодки;

    урем лук конец улицы, перекрёсток.

    Тверской урем лукышто ала-мо годсек пелйолан, кумда пондашан еҥ газетым ужала. Я. Ялкайн. В конце Тверской улицы уже много лет продаёт газеты одноногий человек с окладистой бородой.

    Пакча лукышто Рита кольмо дене мландым пургедеш. Н. Лекайн. В конце огорода Рита лопатой ковыряет землю.

    8. уголок, конец, край чего-л. (глубь глаз, носа и т. д.)

    Нер лукышто в уголке носа;

    умша лук уголки рта.

    Григорий Петрович кудывече покшелне шога, тӱрвӧ лукшо дене воштылеш. С. Чавайн. Григорий Петрович стоит посреди двора и улыбается уголками губ.

    Школ нерген Тамара ойлен гын, сап лукым аваже тудлан ончыктен. Ю. Чавайн. Если Тамара заговорила о школе, мать ей показывала концы вожжей.

    9. колено в музыкальном произведении, пении; отдельная выделяющаяся часть

    Керек-могай марий муро кок лукын муралтеш. Мурын тӱҥалтыш лукшо вичкыж, писе йӱкан шокта. М. Шкетан. Любая марийская песня поётся в два колена. Первое колено песни – высоким быстрым голосом.

    (Шӱшпыкын) семыштыже мыняр лук улмым нигунамат шотлен огына му. Б. Данилов. Сколько колен в трели соловья, мы никогда не сосчитаем.

    10. изгиб, излучина (реки, озера), извилина (дороги и т. д.)

    Эҥер лук изгиб реки;

    ер лук излучина озера;

    корно лукла извилины дороги.

    Пӱян ик лукыштыжо изи вакш уло. С. Чавайн. В одной излучине пруда есть мельница.

    Шемагур лук оҥго гай. М. Шкетан. Излучина чёрного омута круглая.

    11. уголок; место в газете, журнале

    Газетыште сатир лук поснак оҥай. «Мар. ком.» В газете особо интересен уголок сатиры.

    12. уголок; помещение в школе, в детсаде и т. д. для каких-л. занятий

    Йочасадыште пӱртӱс лукым почмо. «Мар. ком.» В детском саду открыт уголок природы.

    Кошар лук острый угол;

    тупела лук тупой угол.

    14. в поз. опр. угловой, относящийся к углу

    Лук пӧрт угловой дом;

    лук окна угловое окно.

    Лук пӧрт деч торак огыл кугу суртым ужат. Д. Орай. Недалеко от углового дома, увидишь большую усадьбу.

    (Нуно) лук ӱстел деран шинчыч. Я. Ялкайн. Они сели у угловатого стола.

    Идиоматические выражения:

    II
    уст. мера длины около поларшина при изготовлении шарпана (шарпан тӱрлымӧ годым кучылтмо виса шот)
    уст. отруб (участок земли, выделявшийся в собственность крестьянину)

    Ожно мландым лук дене кученыт. Ӱпымарий. Раньше землю держали отрубами.

    Марийско-русский словарь > лук

  • 17 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 18 на

    I предл. (пр.)

    на столе́ — on the table

    на стене́ — on the wall

    с кольцо́м на па́льце — with a ring on one's finger

    висе́ть на крюке́ — hang on a hook

    висе́ть на потолке́ — hang from the ceiling

    на бума́ге — on paper

    на трёх страни́цах — on three pages

    2) (обозначает местонахождение - при указании страны, региона, площади) in; (при указании планеты, реки, дороги) on; (при указании границы, условной точки) at, on

    на Ки́пре — in Cyprus

    на Кавка́зе — in the Caucasus

    на се́вере [ю́ге] — in the north [south]

    есть ли жизнь на Ма́рсе? — is there life on Mars?

    го́род на Во́лге — a town on the Volga

    дом стои́т на доро́ге — the house is on the road

    на у́лице — in the street брит.; on the street амер.

    на по́люсе — at the pole

    на грани́це — at / on the border

    3) (при указании места действия, работы, занятий) at

    на заво́де — at the factory

    на конце́рте — at a concert

    на уро́ке — at a lesson; in class

    на рабо́те [рабо́чем ме́сте] — at the workplace; ( в учреждении) in office

    е́хать на по́езде — go by train

    е́хать на маши́не — go by car, drive in a car

    лете́ть на самолёте — go / travel by plane; fly in / on a plane

    е́хать на изво́зчике — go in a cab

    ката́ться на ло́дке — go boating; boat

    варе́нье на са́харе — jam made with sugar

    (пригото́вленный) на дрожжа́х — leavened ['le-] with yeast

    кра́ска, тёртая на ма́сле — paint ground in oil

    они́ живу́т на карто́шке — they live on potatoes

    заво́д рабо́тает на не́фти — the factory runs on oil

    7) (во время, в течение) during; ( при обозначении года) in

    на пра́здниках — during the holidays

    на деся́том году́ (своей жизни)in one's tenth year

    на э́той неде́ле — this week

    на той / про́шлой неде́ле — last week

    на бу́дущей неде́ле — next week

    на чи́стом / откры́том во́здухе — in the open air

    оши́бка на оши́бке — blunder upon blunder

    ••

    на э́том — at this (point), here

    II предл. (вн.)
    1) (обозначает движение к поверхности, опоре, носителю) on, onto, on to

    положи́те э́то на стол [дива́н] — put it on the table [sofa]

    пове́сьте э́то на́ стену [крючо́к] — hang it on the wall [hook]

    надева́ть кольцо́ (себе́) на па́лец — put the ring on one's finger

    ступи́ть на платфо́рму — step onto [on to] the platform

    вскочи́ть на по́езд — jump on / onto the train

    записа́ть докуме́нт на диске́ту — save a document to a diskette

    2) (обозначает движение в какую-л местность, к ориентиру, к месту деятельности, переход в какие-л условия) to; towards

    на Кавка́з — to the Caucasus

    вы́йти на Во́лгу — come to the Volga

    на се́вер [юг] — northwards [southwards]; (to the) north [south]

    в двух киломе́трах на се́вер [юг] от столи́цы — two kilometres north [south] of the capital

    доро́га на Москву́ [Тверь] — the road to Moscow [Tver]

    по́езд на Москву́ — the train to / for Moscow

    дви́гаться на ого́нь — make towards the fire

    на заво́д — to the factory

    на конце́рт — to a concert

    на уро́к — to a lesson / class

    выставля́ть на со́лнце — expose to the sun

    на да́нный моме́нт вре́мени — at this point in time

    на Рождество́ — at Christmas

    на Па́сху — at Easter

    на тре́тий день — on the third day

    на друго́й / сле́дующий день — (on) the next day

    обме́нный курс на 1 января́ — the exchange rate as of January 1st

    на выходны́е — at the weekend брит.; on the weekend амер.

    4) (при указании цели, назначения) for

    на что э́то ему́? — what does he want / need it for?

    на то они́ и нужны́ — that's what they are for

    на то и кни́ги, чтобы их чита́ть — books are there to read them; books are supposed to be read

    ко́мната на двои́х — a room for two

    по кни́ге на ка́ждого уча́щегося — a book for each student

    уро́к на за́втра — the lesson for tomorrow

    на́ зиму — for (the) winter

    план на э́тот год — the plan for this year

    собра́ние назна́чено на четве́рг [на пя́тое января́] — the meeting is fixed for Thursday [for January 5th]

    на сто рублей ма́рок — a hundred roubles' worth of stamps

    сколько мо́жно купи́ть на до́ллар? — how much can you buy for a dollar?

    7) ( при указании источника средств) on; (за чей-л счёт тж.) off

    жить на (свой) за́работок [на дохо́ды от писа́тельства] — live on one's earnings [on / off / by one's writing]

    существова́ть на сре́дства бра́та — live on / off one's brother

    на каки́е де́ньги я э́то куплю́? — what money shall I buy it with?, where do I take the money to buy it?

    па́мятник постро́ен на сре́дства ме́стных жи́телей — the monument was funded from donations by local residents

    продава́ть на вес [на ме́тры, на метр] — sell by weight [by metres, by the metre]

    9) ( при обозначении величины уменьшения или возрастания) by; (при обозначении возрастания тж.) up (on); (при обозначении уменьшения тж.) down (from); при сравн. ст. обыкн. не переводится

    населе́ние увели́чилось на миллио́н — the population has increased (by) a million; the population is up one million

    возрасти́ [уме́ньшиться] на 20 проце́нтов по сравне́нию с про́шлым го́дом — go / be 20 percent up on [down from] the previous year

    коро́че на дюйм — shorter by an inch, an inch shorter

    на шаг да́льше — a step further

    10) ( при обозначении множителя или делителя) by; (при словах, обозначающих часть, меру) in, into, to

    помно́жить пять на́ три — multiply five by three

    пять, умно́женное на́ три — five times three

    пять ме́тров (в длину́) на́ три (в ширину́) — five metres (long) by three (broad)

    раздели́ть пятна́дцать на́ три — divide fifteen by three

    дели́ть на [две; три] ча́сти — divide into [two; three] parts

    ре́зать на куски́ — cut (in)to pieces

    рвать на ча́сти [на куски́] — tear to pieces

    11) (вн. + дт.; обозначает возникновение какой-л эмоции) to

    на страх врага́м — to the dread of one's enemies

    на ра́дость кому́-л — to the pleasure of smb

    всем на удивле́ние — to everybody's marvel

    III частица разг.
    (вот, возьми) here; here you are
    ••

    вот тебе́ и на́! разг. — well!; well, really!; well, I never!, well, how do you like that?

    (и) на́ тебе! — (and) now look!, now this!

    Новый большой русско-английский словарь > на

  • 19 Перевод пассива на русский язык

    На русский язык пассив переводится:
    • активной формой, так как пассивная форма в русском языке не всегда созвучна:
    Dafür wurde er gelobt. - За это его похвалили.
    • возвратными глаголами:
    Das Haus wird gebaut. - Дом строится. - Die neuen Wege werden angelegt.
    Прокладываются новые дороги. - Es wird gelacht. - Смеются. / Раздаётся смех.
    • страдательным причастием с глаголом „ быть“:
    Er wurde von dem Autor eingeladen. - Он был приглашен автором.
    Mir wurde versprochen, dass... - Мне было обещано, что...
    • предложением с неопределённо-личной формой глагола:
    Er wird gelobt. - Его хвалят.
    Das Haus wird gebaut. - Дом строят.
    Hier wird nicht geraucht. - Здесь не курят.
    Предлоги с существительными и местоимениями могут переводиться:
    Предлог von (см. 134) – творительным падежом существительного или местоимения:
    Das Dach wurde vom Sturm beschädigt. - Крыша была повреждена бурей.
    Vom wem wurde dieses Buch geschrieben? - Кем была написана эта книга?
    Предлог durch (см. 134 – 135) – творительным падежом:
    Die Arbeiten werden durch Spezialisten ausgeführt. - Работы выполняются специалистами.
    - предлогами „ благодаря, из-за, по, через и т.д.“:
    Durch ihn wurde ich informiert. - Через него / благодаря ему я был проинформирован.
    Die Bevölkerung wurde durch Rundfunk benachrichtigt. - Население было проинформировано по радио.
    Der Unfall hat sich durch die Nachlässigkeit des Fahrers ereignet. - Несчастный случай произошёл из-за / в результате халатности водителя.
    Предлог mit  (см. 135) – творительным падежом существительного или местоимения:
    Er wurde mit der Hand geschlagen. - Его ударили рукой.
    Womit wurde er geschlagen? - Чем его ударили?
    - предлогами „от, с помощью“:
    Der Brief wurde mit der Hand geschrieben. - Письмо было написано от руки.
    Der Ertrinkende wurde mit dem Rettungsring gerettet. - Утопающий был спасён с помощью спасательного круга.

    Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Перевод пассива на русский язык

  • 20 с

    præp. af, konj. fra, præp. fra, præp. med, præp. med, præp. siden, præp. ved
    * * *
    I
    præp
    m gen
    1 от retningen: (ned) af, (ned) fra, ned (oppe) fra ngt
    2 om retningen: (henne, inde, nede, omme, oppe, ovre, ude) fra
    шум с улицы støj (ude, nede) fra gaden, støj udefra
    3 om stedet f eks
    с другой стороны улицы (ovre) på den anden side (af gaden); c левой стороны от вокзала på venstre side af ell. til venstre for banegården
    4 om herkomst o.l.: af; fra; pr.; efter
    рисовать c натуры tegne, male efter (levende) model ell. naturen
    с каждого по 20 копеек tyve kopek af hver, for hver, pro persona
    фрукты с юга frugter fra syden; sydfrugter
    5 om begyndelse i rum og tid: fra, (lige) fra; (lige) siden
    с головы до ног fra top til tå, fra øverst til nederst
    6 om årsagen: af; i; efter
    устать с дороги være træt efter ell. oven på rejsen
    7 om måden: i; med; fra
    начать с чего-н. begynde, fange an med ngt
    с другой стороны på den anden side (set); сходу i farten; i flugten
    8 om tilladelse o.l.: med
    с Вашего разрешения med Deres tilladelse, med forlov. c
    II
    præp
    m instr
    1 ved parangivelser: og
    2 om tiden: med; ved
    3 oversættes ikke ved visse mængdeangivelser f eks
    4 i div
    forb: med; på; til; ell. udel. v. overs.; eksempler: броситься на когд-н. с кулаками gå løs på ngn med (knyt)næverne
    говорить с кем-н. tale med ngn
    граничить с Данией grænse, støde op til Danmark
    прийти с просьбой komme med en anmodning ell. bøn; c работой дело обстоит хорошо det står godt til ell. går godt med arbejdet
    связать однд с другим forbinde det ene med det andet, knytte det ene sammen med det andet
    согласиться с кем-н. erklære sig, være ell. blive enig med ngn
    справиться с трудностями klare problemerne, få bugt med ell. has på vanskelighederne
    хлеб с маслом brød med smør. III c
    præp
    m akk; om det omtrentlige mål: cirka, omkring, omtrent, som; ungefær
    мальчик с пальчик Tommeliden.
    -c
    part
    gid udtr. en særlig grad af høflighed, underdanighed ell. servilitet; nu ofte ironisk.

    Русско-датский словарь > с

См. также в других словарях:

  • Дом у дороги — поэма А. Т. Твардовского Дом у дороги (Сверхъестественное) Дом у дороги (фильм) Дом у дороги (фильм, 1984) фильм А.А.Белинского …   Википедия

  • Дом у дороги (Сверхъестественное) — Бар «Дом у дороги» «Дом у дороги» (англ. Roadhouse) выдуманный бар гостиница в американском мистическом телесериале «Сверхъестественное» производства компании Warner Brothers. Хозяйкой и управляющей баром является Эллен Харвелл. Е …   Википедия

  • Дом у дороги (фильм) — У этого термина существуют и другие значения, см. Дом у дороги. Дом у дороги (филь Road House Жанр боевик Режиссёр …   Википедия

  • Дом у большой дороги — Дом у дороги Road House Жанр боевик Режиссёр Роди Херингтон Продюсер Тим Мур Стив Перри Джоэл Силвер …   Википедия

  • Дом у большой дороги (фильм) — Дом у дороги Road House Жанр боевик Режиссёр Роди Херингтон Продюсер Тим Мур Стив Перри Джоэл Силвер …   Википедия

  • Большой дом у дороги — Жарг. шк. Шутл. То же, что дом знаний. Максимов, 40 …   Большой словарь русских поговорок

  • ДОМ — Безумный дом. Ряз. То же, что сумасшедший дом. ДС, 52. Белый дом. Публ. 1. Правительство, парламент США. 2. Здание правительства России в Москве. Мокиенко 2003, 25. 3. Жарг. мол. Шутл. Туалет. Урал 98. Божий (Господень) дом. 1. Прост. Устар.… …   Большой словарь русских поговорок

  • Дом Ипатьева — Дом Ипатьева. 1928 год. Первые два окна слева и два окна с торца  комната царя, царицы и наследника. Второе окно с торца  комната великих княжон. Внизу под ней  окно подвала, где были расстреляны Романовы Дом Ипатьева … …   Википедия

  • Дом культуры имени С. М. Зуева — Достопримечательность Дом культуры имени С. М. Зуева …   Википедия

  • Дом культуры им. И. В. Русакова — Здание Дом культуры имени И. В. Русакова Клуб Русакова Союза Коммунальников …   Википедия

  • Дом Правительства России — Дом правительства Российской Федерации, Февраль 2007 года, вид с Новоарбатского моста Белый дом (официально с 1994  Дом Правительства Российской Федерации)  здание правительства РФ в Москве. Расположено на берегу Москвы реки, с другой стороны… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»